Шацько О. Андріївська ЗОШ I-II ступенів Слов'янської районної ради

Шацько Олена

Андріївська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Слов’янської районної ради

Донецької області

Життя андріївців за часів фашистської окупації

Я працюю в пошуково-дослідницькій групі «Нащадки солонян».  Одним з напрямків роботи групи є дослідження повсякденного життя андріївців в умовах «Нового порядку» за часів фашистської окупації на підставі інтерв’ю дітей війни. Джерельна база дослідження складається з матеріалів шкільної музейної кімнати та Книги спогадів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років жителів села Андріївки, Слов’янського району, Донецької області, започаткованої у 2005 році. Наукова новизна запропонованої роботи обумовлюється тим, що я спробую першою дослідити становище повсякденного життя андріївців під час фашистської окупації.

Згідно з дослідженнями пошукової групи Андріївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, під час фашистської окупації протягом 1942-1943 років з Андріївки було вивезено 8 чоловіків та 26 жінок на примусові роботи до Німеччини. Населення села Андріївки чинило опір примусовій депортації. Рексне М. О. псувала собі руки кислотою, Мухіна А. М., Герасименко П. І. намагалися втекти та переховувалися від фашистів.

За спогадами Склярової М.О., Рябошапки К.Т. та Рексне М. О. під час окупації гусей, курей, корів німці забирали собі. Люди їли те, що було на городі. Хліба не вистачало. Особливо важким було харчування узимку, тому що кожен двір повинен був пекти для німців по дві хлібини, а зерно і крупи видавав староста по одному кілограму. Люди збирали їстівне зілля, сушили його, робили муку і пекли коржі замість хліба.

Опалювання маленької двокімнатної хати здійснювали гілками дерев, бур’яном, сухим гноєм худоби. Підлога в хаті була земляна, посипана соломою, щоб було тепліше. Замість занавісок на вікнах висіли витинанки з газет.

Теплого одягу на всіх членів родини не вистачало, одяг був спільний. Діти ходили гуляти у великих бабусиних і дідусевих подраних чоботях, а літом всі бігали босі і майже голі.

Склярова М.О. згадує, що свята не відзначалися. За спогадами Рябошапки К.Т., особливим іспитом для андріївців були суспільні роботи. Узимку мирних жителів примушували прочищати дороги від снігу для руху німецького транспорту. За відмову від роботи німці били людей держаками лопат. А також німці змушували андріївців рити окопи під Краматорськом. Хлопці та дівчата змушені були ночувати в окопах всі гуртом, щоб не витрачати час на ходьбу.

Дорослі працювали в колгоспі, але грошей їм не платили. За один відпрацьований день давали один стакан будь-якого зерна, те зерно варили і ним же харчувалися.

Під час війни Андріївська школа використовувалась фашистами як конюшня.

Рексне Марія згадувала, що під час війни в селі існував один магазин, де продавали товари першої необхідності: цукор, сіль, свічки.

Більшість андріївців до агресорів ставилися негативно, але були і такі, хто намагався співпрацювати з окупантами. Колабораціоністами були поліцаї Кравченко Єгор, Нікітін та Тукін, старостою працював Желєзняк Андрій Тимофійович, комендантом – Швайко, його секретарем Віра Шацько.

Як згадують Мухіна А.М., Рексне М.О., Шевченко Р.І., поліцаї села Кравченко Єгор, Нікітін та Тукін з неповагою ставилися до односельчан. Вони ходили з батогом і били ним молодь, яка збиралася інколи ввечері. Особливою жорстокістю уславилися поліцаї Нікітін та Кравченко Єгор. А староста Желєзняк Андрій був людяним, і як міг допомагав односельчанам.

Відступаючи, фашисти грабували село та палили хати.

Деякі окупанти ставилися до односельців гуманно, підкормлювали хворих дітей. Офіцери навіть карали солдатів за жорстоке ставлення до андріївців.

Таким чином, я вважаю, що повсякденне життя андріївців під час окупації було тяжким випробуванням, іспитом на мужність та витривалість. Жорстоке ставлення до андріївців під час фашистської окупації являє собою злочин нацистської Німеччини. Свідчення очевидців – це своєрідна історія війни, це жива пам'ять про Другу світову війну, яка і до сьогодні зберігається в серцях мільйонів українців.

Список використаних джерел та літератури

1.Герасименко П. І., Спогади, - 1 с.

2.Донетчина в годы Великой Отечественной войны 1941 – 1945. Известные и неизвестные страницы истории. – Донецк: АОЗТ «Издательство «Донеччина», 2008., - 432 с. с ил.

3. Заболотній І. М., Спогади, - 1 с.

4.Задорожня Т. І., Спогади, - 1 с.

5.Крайня М.С., Спогади, - 1 с.

6.Пирогова М. Т., Спогади, - 1 с.

7.Рексне М. О., Спогади, - 1 с.

8.Рябошапка К. Т., Спогади. – 1 с.

9.Склярова М. О., Спогади. – 1 с.

10.Шевченко Р. І., Спогади. – 1 с.

11.Чуйко А. Н. Слов’янськ 700 днів і ночей. – Донецьк: «Донбас», 1998. – 228 с.